Чарівна Італія
Неділя, 18 жовтня 2026 р. · 18:00Софія Київська · Київ
Квитки від
400 ₴
Збережіть подію, і ми повідомимо вас, якщо зміниться дата, час чи місце проведення.
Опис
Читати далі
Програма концерту:Джованні Баттіста Перґолезі — Дует зі «Stabat Mater»Алессандро Марчелло — Adagio / «Адажіо» з Концерту для гобоя з оркестромАнтоніо Вівальді — Соната мі мінор для віолончелі та клавесина № 5Джузеппе Верді — Балада Герцога з опери «Ріголетто»Джоаккіно Россіні — Арія Дездемони з опери «Отеллаетано Доніцетті — Арія Лінди з опери «Лінда ді Шамуні»Фридерик Шопен — Варіації для флейти та фортепіано на тему з опери РоссініДжакомо Пуччіні — Арія Каварадоссі з опери «Тоска»Луїджі Боккеріні — «Менует»Франческо Паоло Тості — «Ridonami la calma!…» / «Поверни мені мій спокій»Луїджі Ардіті — «Il bacio» / «Поцілунок»Ніно Рота — «A Time for Us» / «Час для нас» з к/ф «Ромео та Джульєтта»Ернесто Де Куртіс — «Non ti scordar di me» / «Не забувай про мене»Луїджі Денца — «Funiculì, funiculà» / «Фунікулер»Виконавці:Іванна Пліш /сопрано/Тетяна Гавриленко /мецо-сопрано/Сергій Андрощук /тенор/Іван Кучер /віолончель/Тамара Рой /флейта/ Катерина Баженова /фортепіано/Уся музика цього вечора повʼязана з людським диханням. Італійська мелодія народжена голосом, і навіть тоді, коли її грає віолончель, флейта чи фортепіано, вона поводиться як спів: набирає повітря, тримає довгу ноту, м'яко опускається наприкінці фрази. Інструменти тут переймають манеру людського голосу.За один вечір ця мелодія встигає змінити кілька домівок. Вона починається там, де музика служила молитві й скорботі, переходить у театр, де стає дією і характером, виходить у салон і на вулицю, до відкритого вікна над лігурійським узбережжям, і зрештою потрапляє в кіно, не втрачаючи при цьому своєї впізнаваної природи. Італійці ніколи не соромилися почуттів. Горе тут звучить на повний голос, радість не шукає виправдань, ніжність не ховається за іронією. У цій прямоті головна принада вечора: музика говорить те, що має на увазі, і говорить це красиво.Голоси й інструменти чергуються, і програма поступово світлішає — від стриманості й тиші перших сторінок до пісні, яку впізнають з перших тактів. Наприкінці Італія стає тим, чим вона живе в загальній уяві: сонце, море, вечір, коли співають усі.Концерт Національного
будинку музики